Човен
І повзе ліниво човен, і воркоче, і бурчить
Відки взявся я, не знаю, чим прийдеться закінчить
Хвиля радісно плюскоче та леститься до човна
Мов дитя, цікава, шепче і розпитує вона
Хто ти, човне? Що шукаєш? Відки і куди пливеш?
І за чим туди шукаєш? Що пробув? Чого ще ждеш?
Біг мій вічний, тож не знаю. Хвиля носить, буря рве
Скали грозять, надять-просять в собі береги мене, мене
Що ж тут думать, що тужити, що питатися про ціль!
Нині жити, завтра гнити, нині страх, а завтра біль
Кажуть, що природа, мати держить нас, як їм там тре
А в кінці мене цілого знов до себе відбере
Хто ти, човне? Що шукаєш? Відки і куди пливеш?
І за чим туди шукаєш? Що пробув? Чого ще ждеш?
Біг мій вічний, тож не знаю. Хвиля носить, буря рве
Скали грозять, надять-просять в собі береги мене, мене
мене, мене
Не один втонув тут човен, та не кождий же втонув
Хоч би й дев'ять не вернуло, то десятий повернув
А хто знає, може, в бурю іменно спасешся ти!
Може, іменно тобі ся вдасть до цілі доплисти!
Може, іменно тобі ся вдасть до цілі доплисти!
Може, іменно тобі ся вдасть до цілі доплисти!
Може, іменно тобі ся вдасть до цілі доплисти!
Може, іменно тобі ся вдасть до цілі доплисти!
Може, іменно тобі ся вдасть до цілі доплисти!
Може, іменно тобі ся вдасть до цілі доплисти!
Може, іменно тобі ся вдасть до цілі доплисти!
Boot
Und langsam zieht das Boot, es murmelt und brummt
Woher ich komme, weiß ich nicht, wie es enden wird, bleibt ungewiss
Die Welle plätschert fröhlich und schmiegt sich an das Boot
Wie ein Kind, neugierig, flüstert und fragt sie immerfort
Wer bist du, Boot? Was suchst du? Woher und wohin fährst du?
Und warum suchst du dort? Was hast du erlebt? Worauf wartest du noch?
Mein ewiger Lauf, ich weiß es nicht. Die Welle trägt, der Sturm reißt
Felsen drohen, bitten in sich selbst um meine Ufer, um mich, um mich
Was soll ich hier denken, was soll ich trauern, was fragen nach dem Ziel!
Heute leben, morgen verrotten, heute Angst, und morgen Schmerz
Sie sagen, die Natur, die Mutter hält uns, wie es ihr beliebt
Und am Ende wird sie mich ganz wieder zu sich nehmen
Wer bist du, Boot? Was suchst du? Woher und wohin fährst du?
Und warum suchst du dort? Was hast du erlebt? Worauf wartest du noch?
Mein ewiger Lauf, ich weiß es nicht. Die Welle trägt, der Sturm reißt
Felsen drohen, bitten in sich selbst um meine Ufer, um mich, um mich
um mich, um mich
Nicht jedes Boot ist hier gesunken, doch nicht jedes ist ertrunken
Selbst wenn neun nicht zurückkehren, so kehrt der zehnte zurück
Und wer weiß, vielleicht rettest du dich gerade im Sturm!
Vielleicht gelingt es dir, dein Ziel zu erreichen!
Vielleicht gelingt es dir, dein Ziel zu erreichen!
Vielleicht gelingt es dir, dein Ziel zu erreichen!
Vielleicht gelingt es dir, dein Ziel zu erreichen!
Vielleicht gelingt es dir, dein Ziel zu erreichen!
Vielleicht gelingt es dir, dein Ziel zu erreichen!
Vielleicht gelingt es dir, dein Ziel zu erreichen!
Vielleicht gelingt es dir, dein Ziel zu erreichen!