Човен
І повзе ліниво човен, і воркоче, і бурчить
Відки взявся я, не знаю, чим прийдеться закінчить
Хвиля радісно плюскоче та леститься до човна
Мов дитя, цікава, шепче і розпитує вона
Хто ти, човне? Що шукаєш? Відки і куди пливеш?
І за чим туди шукаєш? Що пробув? Чого ще ждеш?
Біг мій вічний, тож не знаю. Хвиля носить, буря рве
Скали грозять, надять-просять в собі береги мене, мене
Що ж тут думать, що тужити, що питатися про ціль!
Нині жити, завтра гнити, нині страх, а завтра біль
Кажуть, що природа, мати держить нас, як їм там тре
А в кінці мене цілого знов до себе відбере
Хто ти, човне? Що шукаєш? Відки і куди пливеш?
І за чим туди шукаєш? Що пробув? Чого ще ждеш?
Біг мій вічний, тож не знаю. Хвиля носить, буря рве
Скали грозять, надять-просять в собі береги мене, мене
мене, мене
Не один втонув тут човен, та не кождий же втонув
Хоч би й дев'ять не вернуло, то десятий повернув
А хто знає, може, в бурю іменно спасешся ти!
Може, іменно тобі ся вдасть до цілі доплисти!
Може, іменно тобі ся вдасть до цілі доплисти!
Може, іменно тобі ся вдасть до цілі доплисти!
Може, іменно тобі ся вдасть до цілі доплисти!
Може, іменно тобі ся вдасть до цілі доплисти!
Може, іменно тобі ся вдасть до цілі доплисти!
Може, іменно тобі ся вдасть до цілі доплисти!
Може, іменно тобі ся вдасть до цілі доплисти!
Bote
Y el barco se arrastra perezosamente, y gruñe y gruñe
Desde que empecé no sé cómo terminaré
La ola ondula alegremente y adula el barco
Como una niña curiosa, susurra y hace preguntas
¿Quién eres, barco? ¿Qué estás buscando? ¿De dónde navegas y hacia dónde navegas?
¿Y qué buscáis ahí? ¿Por qué te quedaste? ¿Que estas esperando?
Mi carrera es eterna así que no lo sé. La ola lleva, la tormenta desgarra
Las rocas amenazan, piden, suplican, protégeme, a mí
¿Qué hay que pensar, qué hay que anhelar, qué hay que preguntar acerca del objetivo?
Hoy vivo, mañana podredumbre, hoy miedo, mañana dolor
Dicen que la madre naturaleza nos mantiene como le place
Y al final, él me aceptará de vuelta completo
¿Quién eres, barco? ¿Qué estás buscando? ¿De dónde navegas y hacia dónde navegas?
¿Y qué buscáis ahí? ¿Por qué te quedaste? ¿Que estas esperando?
Mi carrera es eterna, así que no lo sé. La ola lleva, la tormenta desgarra
Las rocas amenazan, piden, suplican, protégeme, a mí
yo, yo
Aquí no se hundió ningún barco, pero no todos se ahogaron
Aunque el nueve no regresó, el décimo sí
¡Y quién sabe, quizá seas tú quien se salve de la tormenta!
¡Tal vez seas tú quien nade hasta su destino!
¡Tal vez seas tú quien nade hasta su destino!
¡Tal vez seas tú quien nade hasta su destino!
¡Tal vez seas tú quien nade hasta su destino!
¡Tal vez seas tú quien nade hasta su destino!
¡Tal vez seas tú quien nade hasta su destino!
¡Tal vez seas tú quien nade hasta su destino!
¡Tal vez seas tú quien nade hasta su destino!