Човен
І повзе ліниво човен, і воркоче, і бурчить
Відки взявся я, не знаю, чим прийдеться закінчить
Хвиля радісно плюскоче та леститься до човна
Мов дитя, цікава, шепче і розпитує вона
Хто ти, човне? Що шукаєш? Відки і куди пливеш?
І за чим туди шукаєш? Що пробув? Чого ще ждеш?
Біг мій вічний, тож не знаю. Хвиля носить, буря рве
Скали грозять, надять-просять в собі береги мене, мене
Що ж тут думать, що тужити, що питатися про ціль!
Нині жити, завтра гнити, нині страх, а завтра біль
Кажуть, що природа, мати держить нас, як їм там тре
А в кінці мене цілого знов до себе відбере
Хто ти, човне? Що шукаєш? Відки і куди пливеш?
І за чим туди шукаєш? Що пробув? Чого ще ждеш?
Біг мій вічний, тож не знаю. Хвиля носить, буря рве
Скали грозять, надять-просять в собі береги мене, мене
мене, мене
Не один втонув тут човен, та не кождий же втонув
Хоч би й дев'ять не вернуло, то десятий повернув
А хто знає, може, в бурю іменно спасешся ти!
Може, іменно тобі ся вдасть до цілі доплисти!
Може, іменно тобі ся вдасть до цілі доплисти!
Може, іменно тобі ся вдасть до цілі доплисти!
Може, іменно тобі ся вдасть до цілі доплисти!
Може, іменно тобі ся вдасть до цілі доплисти!
Може, іменно тобі ся вдасть до цілі доплисти!
Може, іменно тобі ся вдасть до цілі доплисти!
Може, іменно тобі ся вдасть до цілі доплисти!
Bateau
Et le bateau avance paresseusement, il grogne et il gronde
D'où je viens, je ne sais pas, comment ça va se finir
La vague éclabousse joyeusement et flatte le bateau
Comme un enfant curieux, elle chuchote et pose des questions
Qui es-tu, bateau ? Que cherches-tu ? D'où viens-tu et où vas-tu ?
Et pourquoi cherches-tu là-bas ? Qu'as-tu vécu ? Qu'attends-tu encore ?
Ma course est éternelle, donc je ne sais pas. La vague me porte, la tempête déchire
Les rochers menacent, ils me demandent de rester sur leurs rives, moi, moi
Que penser ici, que pleurer, que demander sur le but !
Aujourd'hui vivre, demain pourrir, aujourd'hui la peur, demain la douleur
On dit que la nature, mère, nous tient, comme il faut là-bas
Et à la fin, elle me reprendra tout entier à elle
Qui es-tu, bateau ? Que cherches-tu ? D'où viens-tu et où vas-tu ?
Et pourquoi cherches-tu là-bas ? Qu'as-tu vécu ? Qu'attends-tu encore ?
Ma course est éternelle, donc je ne sais pas. La vague me porte, la tempête déchire
Les rochers menacent, ils me demandent de rester sur leurs rives, moi, moi
moi, moi
Pas un seul bateau n'a coulé ici, mais pas tous ont sombré
Même si neuf ne reviennent pas, le dixième revient
Et qui sait, peut-être qu'en tempête, c'est toi qui te sauveras !
Peut-être que c'est à toi que ça réussira d'atteindre le but !
Peut-être que c'est à toi que ça réussira d'atteindre le but !
Peut-être que c'est à toi que ça réussira d'atteindre le but !
Peut-être que c'est à toi que ça réussira d'atteindre le but !
Peut-être que c'est à toi que ça réussira d'atteindre le but !
Peut-être que c'est à toi que ça réussira d'atteindre le but !
Peut-être que c'est à toi que ça réussira d'atteindre le but !
Peut-être que c'est à toi que ça réussira d'atteindre le but !